Дмитрівська територіальна громада

Київська область

06.03.2024 15:45

Світлій пам'яті військовослужбовця Олександра Подолянюка

65e87a498512e__431432095_389860710423767_88930502536577638_n.jpg

Дмитрівська сільська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус, сільський голова Тарас Дідич висловлюють щирі співчуття рідним та близьким з приводу передчасної смерті, жителя села Бузова, військовослужбовця Олександра Подолянюка.

Воїн повернувся з фронту у коротку відпустку на поховання матері. Через декілька днів повинен був повертатися у Краматорськ, але раптова смерть перекреслила плани на життя….

Народився Олександр 08 березня 1970 року в селі Теолин, Монастирищенського району, Черкаській області. Родина переїхала у село Бузова, там пройшло його дитинство, юні роки. У 1987 році хлопець закінчив Бузівську ЗОШ. Через рік юнак був призваний до Збройних Сил України. Демобілізувавшись, Олександр пішов працювати, невдовзі одружився. У родині народилося двоє дітей, син Владислав та донька Владислава.

Олександр Іванович, як справжній патріот України, з липня 2015 року став на захист кордонів рідної країни. Морський піхотинець воював на Донецькому напрямку до 2020 року.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Олександр Іванович вступив до лав територіальної оборони Дмитрівської громади, разом з односельцями займався питаннями оборони села Бузова. Після деокупації Київщини, в липні 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ. Технік парашутно-десантної групи (спеціального призначення) брав участь у Харківському контрнаступі, обороні Бахмуту та Авдіївки. За період несення військової служби отримав три контузії, два поранення, проходив хірургічне лікування, але завжди повертався у стрій, маючи величезний бойовий досвід. Особовий склад бойового підрозділу поважав бійця за відвагу і героїзм. Головний сержант користувався авторитетом і повагою серед своїх побратимів. Нагороджений орденом за мужність 3 ступеня, відзнакою Міністерства оборони - медаллю «Хрест доблесті».

Чесний, прямолінійний, веселий, товариський, готовий прийти на допомогу – саме таким пам’ятають воїна рідні та близькі.

У невимовній скорботі залишилася дружина Світлана, діти, друзі, побратими, односельці, які добре знали та поважали Олександра. Клята війна забрала життя бійця, якому виповнилося 54 роки.

Гідно провести в останню путь Героя, який віддав своє життя за наше майбутнє, захищаючи рідну землю, жителі Дмитрівської громади матимуть змогу 07.03.2024 року, о 10:00.

Відспівування спочилого проходитиме у храмі села Бузова о 11:00.

Поховають Олексадра на кладовищі у рідному селі.

Спочивай з миром Герою!

Вічна Слава тобі у віках!