Дмитрівська територіальна громада

Дмитрівська сільська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус, сільський голова Тарас Дідич висловлюють щирі співчуття рідним та близьким з приводу смерті жителя села Петрушки, військовослужбовця Андрія Антоненка.

Воїн отримав поранення несумісні з життям у результаті ворожого авіаційного удару в районі населеного пункту Новоселівка перша Покровського району Донецької області 17 травня 2024 року.

Народився Андрій 11 грудня 1974 року. Щороку влітку приїздив у село Петрушки гостювати до своїх родичів. Дідусь Марк Антоненко і бабуся Тетяна Антоненко гостинно приймали онука, дарували тепло і любов. Веселий рудоволосий хлопчина, з ямочками і веснянками на щоках, свій вільний час присвячував моделюванню літаків. Сільські друзі, з якими потоваришував ще з раннього дитинства, залишилися друзями на все життя.

Здобувши освіту інженера понтонних переправ у Київському національному університеті будівництва та архітектури, Андрій Миколайович працював по спеціальності, але останнім часом займався будівництвом зерносховищ.

У 2015 році військовослужбовець добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України, пройшов навчання по зведенню понтонних переправ з канадськими військовими інструкторами, а потім півтора року вже самостійно проводив навчання. Проводив лекції по мінно-вибуховій безпеці для школярів на волонтерських засадах у Київському ліцеї, бо відчував, що війна неминуча.

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Андрій допомагав будувати захисні споруди і блокпости у місті Київ. Був активним учасником у зведенні інженерних укріплень енергетичних та теплогенеруючих об’єктів. Згодом написав рапорт про переведення в інженерні війська, його призначили командиром інженерно технічної роти, яка будувала інженерні фортифікації у Покровському районі Донецької області. Свій багаторічний досвід й отримані знання ефективно використовував у військовій справі. Особовий склад бойового підрозділу поважав бійця за відвагу і героїзм, користувався авторитетом і повагою для своїх побратимів. Воїн отримав відзнаку Головнокомандувача Збройних сил України, почесний нагрудний знак «Хрест Військова честь», медаль «За відвагу», нагрудний знак «За зразкову службу».

Цілеспрямований, чесний, прямолінійний, готовий завжди прийти на допомогу – саме таким його пам’ятають рідні, друзі та побратими по військовій службі.

У невимовній скорботі залишилася дружина Людмила, двоє синів, яких виховували мужніми чоловіками. Надійну опору та підтримку втратили 76 річні батьки Микола, Лариса Антоненки, сестра Оксана.

Зустріти живим коридором та провести в останню путь Воїна Світла, який віддав своє життя за наше майбутнє захищаючи рідну землю, жителі Дмитрівської громади матимуть змогу в четвер, 23 травня 2023 року, о 10:30. Відспівування спочилого проходитиме об 11:00 годині біля церкви у селі Петрушки.

Поховають Андрія Миколайовича на сільському кладовищі.

Спочивай з миром Герою!

Вічна Слава тобі у віках!