ЗАЯВА про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації – «Детальний план території для розміщення багатофункціонального комплексу в с. Петрушки вул. Лесі Українки Бучанського району Київської області»
|
1. |
Замовник |
Виконавчий комітет Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області
|
|
2. |
Назва документа державного планування |
«Детальний план території для розміщення багатофункціонального комплексу в с. Петрушки вул. Лесі Українки Бучанського району Київської області». |
|
3. |
Вид та основні цілі документа державного планування (далі – ДДП), його зв’язок з іншими ДДП |
Вид ДДП – містобудівна документація місцевого рівня, а саме детальний план території (далі – ДПТ). Основні цілі ДДП: уточнення планувальної структури та функціонального призначення території; визначення просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації; визначення містобудівних умов і обмежень; формування транспортно-пішохідної мережі та розміщення об’єктів інженерної інфраструктури; визначення меж і режиму використання санітарно-захисних зон; охорона та поліпшення стану навколишнього природного середовища; визначення черговості освоєння території (короткостроковий період – до 5 років, середньостроковий – 6–10 років, довгострокова перспектива – понад 10 років). Документ підлягає стратегічній екологічній оцінці. Проєкт розробляється на підставі рішення сімдесят п’ятої сесії восьмого скликання Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 11 червня 2026 року № 7/75. Зв’язок з іншими ДДП. Проєкт ДПТ розробляється з урахуванням рішень генерального плану села Петрушки Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та комплексного плану просторового розвитку території Дмитрівської сільської територіальної громади (за наявності), а також Схеми планування території Київської області, затвердженої рішенням Київської обласної ради № 114-05-VІІІ від 09.09.2021. Проєкт виконується відповідно до: Земельного, Водного та Лісового кодексів України; законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону земель», «Про управління відходами», «Про екологічну мережу України», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ» тощо. Постанов Кабінету Міністрів України: від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1557); від 25 травня 2011 р. № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні»; від 09 червня 2021 р. № 632 «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території»; від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»; від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Наказу Мінрегіону від 15.08.2018 № 220 «Про затвердження Вимог до структури і формату оприлюднення відомостей про містобудівну документацію в мережі Інтернет». ДБН Б.1.1-14:2021, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (зі Зміною № 1), ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДБН В.1.2-4:2019, ДСТУ 9360:2026, ДСП 173-96 та інших чинних нормативних документів. |
|
4. |
Якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів) |
Відповідно до статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються, зокрема, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, туризму, містобудування або землеустрою та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі. Види планованої діяльності та об’єкти, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, визначені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Для об’єктів господарської діяльності важливим є визначення класу небезпеки та встановлення розміру санітарно-захисної зони. Відповідно до частини першої статті 3 зазначеного Закону здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. З огляду на характер планованої діяльності остаточний перелік об’єктів у складі комплексу, які підлягають оцінці впливу на довкілля, визначається за результатами уточнення складу комплексу та його техніко-економічних показників. Крім того, до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля, відповідно до частини третьої статті 3 зазначеного Закону належать, зокрема: буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів) – пункт 1; облаштування індустріальних парків, будівництво торговельних чи розважальних комплексів у межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення, а також будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць – пункт 10. У випадку наявності зазначених характеристик проєктованих об’єктів процедура оцінки впливу на довкілля буде здійснюватися на наступних стадіях проєктування. Проєктом детального плану території визначаються параметри і формуються принципи планувальної організації забудови, визначаються всі планувальні обмеження використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами, у тому числі розміри санітарно-захисних зон та режим їх використання. Детальним планом території враховуються існуючі та запроєктовані об’єкти, які створюють охоронні та санітарно-захисні зони, у тому числі санітарні розриви, що матимуть ймовірний вплив на довкілля та здоров’я населення. Усі об’єкти, що створюють негативний вплив на довкілля, проєктуються з додержанням санітарних норм та правил. Детальний план території не є рішенням про провадження планованої діяльності; остаточний перелік об’єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля, їх потужності та обсяги впливу визначаються на стадії розроблення проєктної документації на будівництво. |
|
5. |
Ймовірні наслідки, зокрема: |
|
|
|
а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення |
Детальний план території розробляється з урахуванням природно-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з додержанням технологічних і санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язку основних та допоміжних будівель і споруд. Для оцінки впливів на навколишнє природне середовище проводиться аналіз його компонентів: ґрунтів, повітряного середовища, геологічного середовища, водного середовища, рослинного і тваринного світу. У ході здійснення СЕО мають бути оцінені такі ймовірні наслідки реалізації документа державного планування: на етапі будівельно-монтажних робіт – тимчасовий вплив на атмосферне повітря (викиди пилу під час земляних робіт, транспортування матеріалів та інших будівельних процесів), на ґрунтовий покрив, ландшафтні структури, рослинний покрив унаслідок механічного порушення та на підземні води; вплив на атмосферне повітря під час експлуатації – викиди від пересувних джерел забруднення (автотранспорт відвідувачів і транспорт обслуговування), від систем теплопостачання та вентиляції, від об’єктів у складі комплексу; вплив на клімат і мікроклімат – можливі незначні зміни мікроклімату в межах території опрацювання внаслідок збільшення площі твердих покриттів; зміни мезоклімату не прогнозуються; шум, вібрація, інші фізичні фактори – акустичний вплив від руху та маневрування автотранспорту на автостоянках, роботи вентиляційного та холодильного обладнання, вантажно-розвантажувальних операцій. Рівні шуму на межі санітарно-захисної зони та на межі найближчої житлової забудови не повинні перевищувати гранично допустимих рівнів згідно з ДСН 3.3.6.037-99 та ДБН В.1.1-31:2013; вплив на земельні ресурси і ґрунти – зняття та переміщення родючого шару ґрунту з подальшим його використанням для озеленення; потенційний ризик локального забруднення ґрунтів нафтопродуктами та відходами; вплив на водне середовище – водопостачання на господарсько-питні та протипожежні потреби, водовідведення господарсько-побутових стічних вод, формування поверхневого стоку з територій з твердим покриттям, що потребує організованого відведення та очищення; ймовірний вплив на ґрунтові води в межах території опрацювання ДПТ. Наявність водних об’єктів у межах території проєктування підлягає уточненню на етапі розроблення звіту про СЕО; вплив на геологічне середовище та надра – зміна рельєфу під час вертикального планування території та влаштування фундаментів; ризик активізації небезпечних геологічних процесів оцінюється як низький за умови виконання інженерних вишукувань; вплив на рослинний і тваринний світ, біорізноманіття – видалення трав’яної та чагарникової рослинності в межах плями забудови; позитивний вплив очікується завдяки облаштуванню озеленених зон та впровадженню природоорієнтованих рішень благоустрою; управління відходами – утворення будівельних відходів на етапі будівництва; на етапі експлуатації – побутових та інших відходів; вплив на об’єкти культурної спадщини – наявність пам’яток культурної спадщини та об’єктів археології в межах території проєктування підлягає уточненню за даними уповноважених органів; вплив на безпеку життєдіяльності та здоров’я населення – опосередкований, через якість атмосферного повітря та акустичний режим на прилеглих територіях; значних негативних наслідків не очікується за умови дотримання нормативних санітарно-захисних зон та відсутності в їх межах об’єктів з нормованими показниками якості середовища; соціально-економічні наслідки – позитивні: створення нових робочих місць, розширення сфери обслуговування населення, залучення інвестицій, збільшення надходжень до місцевого бюджету, позитивний вплив на матеріальні активи. Детальний аналіз впливу на навколишнє природне середовище буде здійснений під час СЕО. Зокрема, буде проведена характеристика для таких компонентів довкілля, як: атмосферне повітря, водні ресурси, зміна клімату, земельні ресурси і ґрунти, надра, ландшафтні структури, матеріальні активи, управління відходами, стан флори та фауни, території природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі, об’єкти історико-культурної спадщини, безпека життєдіяльності та здоров’я населення. Передбачається розгляд комплексних заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин на наступних стадіях проєктування. |
|
|
б) для територій з природоохоронним статусом |
У межах розробки ДПТ, території екологічної мережі, Смарагдової мережі, об’єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя та території, які пропоновані для наступного заповідання, відсутні. Рішення детального плану території не матимуть шкідливого впливу на об’єкти природно-заповідного фонду та екологічної мережі; проєктні рішення спрямовані на максимальну нівеляцію техногенного впливу на всі компоненти довкілля. Зазначені відомості підлягають підтвердженню на етапі розроблення звіту про СЕО за офіційними даними Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної (військової) адміністрації. |
|
|
в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення |
Транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, відсутні з огляду на географічне розміщення території проєктування (значна віддаленість від державного кордону України), локальний характер планованої діяльності та обмежені масштаби впливу, що не виходять за межі нормативних санітарно-захисних зон. Підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) не встановлено. |
|
6. |
Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено |
Зважаючи на інтегративність проєктних рішень містобудівної документації, розгляд виправданих альтернатив проєктних рішень відбувається в процесі розробки документа державного планування, а саме технічні та територіальні альтернативи. Територія проєктування та передбачуваний вид її використання визначені рішенням про розроблення містобудівної документації, завданням на її розроблення та функціональним призначенням території за документом державного планування вищого рівня. З метою розгляду альтернативних рішень та їх екологічних наслідків передбачається розглянути: 1. «Варіант нульової альтернативи» – без впровадження проєктних змін, тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження документа державного планування, зі збереженням існуючого функціонального та господарського використання території. 2. Варіант виконання проєктних рішень містобудівної документації – освоєння території з дотриманням нормативних санітарно-захисних зон, організованим інженерним забезпеченням, збиранням і очищенням поверхневого стоку, упорядкованою транспортною схемою та системою озеленення. 3. Розгляд технічних та територіальних альтернатив, зокрема: варіантів взаємного розміщення об’єктів комплексу, автостоянок і під’їзних шляхів у межах ділянки з метою максимального віддалення джерел викидів та шуму від суміжної житлової забудови; варіантів джерел тепло- і водопостачання, схем водовідведення та очищення поверхневого стоку; варіантів організації системи поводження з відходами. З огляду на права власників земельних ділянок, визначені рішенням та завданням межі території і локальний характер проєктних рішень альтернативні варіанти розміщення об’єкта на інших територіях не є виправданими та не розглядаються. |
|
7. |
Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки |
Виконання стратегічної екологічної оцінки здійснюється шляхом застосування підходів і методів, які засновані на оцінці впливу. Такі дослідження передбачають: характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, на території, яку охоплює проєкт; оцінку величини і значимості впливів та ризиків; розробку заходів, спрямованих на запобігання та мінімізацію негативних впливів і посилення позитивних впливів. Передбачається використовувати доповіді про стан довкілля, у тому числі Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Київській області; статистичну інформацію; інформацію, яка включена в інші акти законодавства, що мають відношення до проєкту ДДП; дані моніторингу стану довкілля; матеріали містобудівної документації вищого рівня; дані державного земельного та містобудівного кадастрів; санітарно-епідеміологічні та демографічні дані; матеріали інженерно-геологічних, гідрогеологічних і геодезичних вишукувань; результати натурних обстежень території; експертні оцінки та іншу доступну інформацію. Методи, що застосовуватимуться: аналіз контексту стратегічного планування (встановлення зв’язків з іншими документами державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень ДПТ); цільовий аналіз (формування блоку цілей охорони довкілля і подальший аналіз усіх елементів ДПТ на відповідність цим цілям); SWOT-аналіз (аналіз сильних і слабких сторін ДПТ з точки зору екологічної ситуації); картографічний метод із застосуванням ГІС-технологій; метод аналогій; розрахунково-аналітичні методи (розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, акустичні розрахунки, розрахунки водоспоживання та водовідведення, обсягів утворення відходів); матричний метод оцінки наслідків; метод причинно-наслідкових зв’язків; метод експертних оцінок. Критерії рівнів забруднення: шумового тиску – рівні звуку відносно допустимих еквівалентних та максимальних; атмосферного повітря – відносно гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у тому числі середньодобових (ГДК с.д.). Додаткові критерії оцінки: відповідність рішень ДПТ вимогам природоохоронного та санітарного законодавства; дотримання нормативних розмірів санітарно-захисних зон, охоронних зон та санітарних розривів; імовірність, тривалість, зворотність, просторовий масштаб та кумулятивний характер наслідків; ступінь впливу на здоров’я населення. Передбачається також збір та аналіз інформації про поточний стан складових довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників, проведення консультацій з громадськістю щодо екологічних цілей (процедура громадських обговорень) та моніторинг фактичного впливу на довкілля. |
|
8. |
Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування |
У ході виконання стратегічної екологічної оцінки передбачається розглянути доцільність запровадження заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків реалізації проєктних рішень детального плану на довкілля та стан здоров’я населення, які мають успішні приклади впровадження в інших населених пунктах України або світу. Для покращення стану території та охорони довкілля рекомендовано виконання ряду планувальних та інженерних заходів з її облаштування відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зокрема: планувальні заходи – формування раціональної планувальної структури території та її забезпечення системою зелених насаджень спеціального призначення (табл. 8.1); забезпечення дотримання нормативних санітарно-захисних та охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарних і побутових розривів, що визначені ДПТ; заборона розміщення в межах санітарно-захисних зон об’єктів з нормованими показниками якості середовища; дотримання вимог щодо мікроклімату та інсоляції закладів громадського обслуговування й адміністративних споруд (п. 14.9.1); захист атмосферного повітря – застосування технологічного обладнання з мінімальними питомими викидами, обладнання джерел викидів газоочисними та пиловловлювальними установками, пилопригнічення на будівельних майданчиках, влаштування внутрішньомайданчикових проїздів та майданчиків з твердим покриттям, оптимізація схеми руху вантажного транспорту; охорона навколишнього середовища від дії шуму та електромагнітного випромінювання – розміщення найбільш шумного обладнання у закритих приміщеннях та в глибині території, застосування шумозахисних огороджувальних конструкцій та екранів, обмеження режиму роботи вантажного транспорту в нічний час, влаштування шумозахисних смуг зелених насаджень з боку житлової забудови; захист поверхневих та підземних вод – підключення до систем централізованого водопостачання та водовідведення або влаштування локальних систем; розвиток системи дощової каналізації з відведенням поверхневого стоку на локальні очисні споруди для очищення від зважених речовин і нафтопродуктів; заборона скидання неочищених стічних вод у водні об’єкти та на рельєф; охорона ґрунтового покриву та земель – зняття, складування та подальше використання родючого шару ґрунту; рекультивація порушених земель; влаштування твердих водонепроникних покриттів на майданчиках зберігання відходів і в місцях можливого проливу нафтопродуктів; налагодження ефективної системи санітарного очищення території (п. 11.2.1) – організація роздільного збирання відходів, влаштування критих майданчиків з твердим покриттям для їх тимчасового зберігання, передача відходів суб’єктам господарювання, які мають відповідні дозвільні документи, ведення обліку відходів; впровадження комплексу заходів з інженерної підготовки та інженерно-гідротехнічного захисту території від несприятливих природних процесів (п. 12.8), а також проведення комплексного благоустрою та озеленення території відповідно до ДБН Б.2.2-5:2011; організаційні заходи – проведення процедури оцінки впливу на довкілля щодо об’єктів, для яких це передбачено законодавством; впровадження системи виробничого екологічного контролю та локального моніторингу довкілля; розроблення планів реагування на аварійні ситуації; дотримання протипожежних норм та розроблення розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» відповідно до ДБН В.1.2-4:2019 і ДСТУ 9360:2026. На всіх етапах реалізації ДПТ проєктні рішення будуть здійснюватися відповідно до норм і правил охорони навколишнього середовища та вимог екологічної безпеки, у тому числі вимог Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про управління відходами» тощо. |
|
9. |
Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку |
Звіт про СЕО розробляється у складі містобудівної документації; розділ «Охорона навколишнього природного середовища» в обсязі звіту про стратегічну екологічну оцінку є невід’ємною складовою проєкту ДПТ. Структура та зміст звіту відповідатимуть вимогам статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», Методичним рекомендаціям із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування (наказ Мінекології № 296 від 10.08.2018 зі змінами) та Методичним рекомендаціям щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації (наказ Міндовкілля № 705 від 18.10.2023), з урахуванням наявної публічної інформації (з урахуванням обмеженого доступу на період дії воєнного стану). Згідно з положеннями, визначеними статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», звіт міститиме: 1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування; 2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом; 5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування; 6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3–5 та 10–15 років відповідно, а за необхідності – 50–100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків; 7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування; 8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки); 9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення; 10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності); 11) резюме нетехнічного характеру. |
|
10. |
Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання |
Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки надаються особисто або через уповноваженого представника у письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, особистого підпису; від юридичних осіб – із зазначенням їх найменування, місцезнаходження, посади і особистого підпису керівника, до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області за адресою: 08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2. Е-пошта: zag_vid@dtg.gov.ua. Відповідальна особа: Головатенко Світлана Анатоліївна. Строк громадського обговорення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки становить 10 днів з дня її оприлюднення, а саме з 06.11.2026 по 16.11.2026. Зауваження та пропозиції, отримані після встановленого строку, не розглядаються. |
|
11. |
Повідомлення про оприлюднення Заяви про визначення обсягу СЕО |
Ознайомитися із Заявою про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки можливо у приміщенні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області за адресою: 08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2. а також на офіційному вебсайті Дмитрівської сільської ради від з 06.11.2026. |
Прикріплені файли: