Логотип

Дмитрівська територіальна громада

Київська область

22.05.2026 11:12

Назавжди в строю Небесного Війська: Дмитрівська громада прощається з 38-річним захисником Василем Герасимчуком

af55d617-ee26-495f-b749-b494f18429a8.jpg

Біль, який не вщухає, та очікування довжиною у понад два роки… Дмитрівська громада знову у глибокій скорботі. Додому «на щиті» повертається наш земляк, мешканець села Бузова, мужній боєць Дмитрівського ДФТГ та Збройних Сил України — Василь.

15 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області обірвалося життя нашого захисника. Вірний військовій присязі, Василь до останнього подиху боронив територіальну цілісність та державний суверенітет України. На жаль, підтвердження ДНК-експертизи родина отримала лише у травні 2026 року. Більше двох років тривала виснажлива невідомість, яка розривала серця близьких, але страшне сповіщення назавжди зупинило очікування, перетворивши його на невимовний біль втрати.

У цивільному житті Василь успішно будував кар'єру в столиці, працюючи фінансовим аналітиком у престижному банку. У 2012 році він одружився, а вже у 2015 році молода родина оселилася у селі Бузова.

Коли в лютому 2022 року ворожа орда підійшла до підступів Києва, Василь прийняв перше найважливіше рішення — вивіз вагітну дружину з чотирма маленькими дітьми у безпечне місце. Забезпечивши спокій для своєї великої родини, він без вагань одразу повернувся назад, щоб боронити рідну землю від рашистів. Чоловік став до лав Дмитрівського ДФТГ, мужньо тримаючи оборону у часи найбільшої небезпеки. Згодом свій бойовий шлях він продовжив добровольцем у лавах ЗСУ під військовим позивним — «Аналітик».

Людина з великої літери — саме так говорять про нього всі, хто знав його за життя. Добрий, щирий, товариський та готовий у будь-яку хвилину прийти на допомогу. Як справжній патріот, Василь завжди був у перших рядах — рятував інших, ніколи не шкодуючи себе.

У невимовній скорботі залишилися дружина Іванна, доньки Роксолана, Софія та Дарина, сини Михайло та Іван, а також велика родина, друзі, побратими та односельці. Василь віддав найдорожче — своє життя, щоб його п'ятеро дітей росли у вільній Україні. Його подвиг — це ціна нашого сьогодення.

Церемонія прощання і поховання відбудеться 25 травня 2026 року об 11:00 на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Для мешканців громади, які бажають провести Героя в останню путь, буде організовано транспорт: Подача автобуса — о 09:30 (локація: кінцева зупинка села Бузова).

Спочивай з миром, Герою! Вічна слава тобі у віках!